Гавносплав 8, липень 2014

Ми довго збиралися, кілька разів відкладали, зі різних причин. То погода не дуже, то в Антарктиді три кілометру криги, то на вулиці Сонце, то на вулиці повітря, то робота не пускає, то “мазольчики”, то ще щось. І вирішив я піти за своїми дітьми, та ще пару чужих взяти. З дітьми я і раніше ходив, наприклад Г6, коли на борту було четверо дорослих і шестеро дітлахів. Але так щоб з дорослих був лише я — так ще не ходив. Зібрались заздалегідь, наперед. Я після двох-добової зміни на роботі, з’їздив по справам та ще до батька заїхав. Залізниця, як зазвичай, наробила вікон, переносів ті відмін — що з неї взяти? Дістався до Фастова, заїхав придбати болтів, гайок, карабінів, рукавичок, гумових зтяжок, мотузку та іншого.
Дякувати шурину, вивіз до станції пліт.

Завантажили все знаряддя та пліт в звичайну електричку і повезли на Київ, де вже чекав дядя Федір.

Якось утрамбовували все це та ще семеро людей у Ford Escort і тихенько, по-маленьку поїхали в Остер. Авжеж Федір був не радий, такому перевантаженню, але що робити? За що “дякую” Федору, сподіваюсь машинка не дуже постраждала. Доїхали до мосту, розвантажили і поки ми з’їздили в магазин, то майже все перенесли донизу. Стали збирати пліт.

Копалися довго, тому що був всього один ліхтарик, який нам передав Васіліскін, за що йому дуже “дякую”. Якщо не було і його,ночували в Острі, а збирались вранці.

Зготували вечерю та повечеряли — макарони по-флотські не вийшли і були макарони з тушкованою яловичиною. Посадивши один акумулятор, ми зібрали пліт і о другій годині ночі вийшли. Ніч була без Місяця, темно як в жопі самі знаєте у кого 🙂 За то скільки зірок, метеоритів, красота. Провів тренаж по керуванню плотом і заліг відпочивати, третя доба на ногах — це дуже важко.

З першою в своєму житті вахтою, Жека і Рома, впорались дуже добре. В ранці пліт все ще був на плаву. Вони таки врізалися в “крокодилів” та беріг, але плоту це як пилок моряку.


Весь день купалися та проводили пліт по мілинам. З’ясували, що Аліна не вміє плавати, боїться навіть стояти на дні, хоча там дуже гарний пісок. До речі ми також з’ясували що Аліна боїться павуків, вужів, сомів та все інше. Не питайте, як це ми визначили. Знов зламали весло.


Течія влітку на Десні не дуже і тому ми лише післяобідні дійшли до Боденьок, хоча раніше доходили в ранці. Але ж ми і швидше збирали пліт і відходили раніше. Придбали їжу, набрали води і пішли далі. Пообідали, як поснідали.

Вночі спочатку чергував Жека з Ромою, а потім я з Тімуром. Ми теж лінувалися і пліт ходив по мілинам та гіллякам. До речі, бакенів вже не ставлять на Десні, мабуть вона не суднохідна тепер.

Пирново пройшли вночі, навіть не побачили, вранці пройшли Рожни. Пообідній вже були в Пухівці. Далі йти було складно. Ріка Десна, велика і могутня, вона взяла собі погратися мій улюблений похідний ніж, коліно від дужки тенту і гумову відтяжку. Піднявся не слабкий вітер, та ще з південного боку, так що приходилось проводити пліт по берегу.


Тому в Пухівці ми вирішили їхати до дому на “собаках”. Доїхали до АС “Дарниця” (13 грн.), пересіли у трамвай (1,5 грн.) , доїхали до Галки і там залишили пліт, забрали Тимура ровер, на швидкісному доїхали (0 грн. 🙂 ) до “Троєщина-2”, звідти на міській електричці (1 грн.) до Києва-Волинського, а звідти вже як за звичай (15 грн. за всіх). Контролер казала — “мало”, але: — “тьотя, основний гаманець лежить на дні Десни” 🙂

Коротенький підсумок. Краще ходити з тими хто хоче, ніж благати друзів-товаришів та тягнути будь-кого. Так що, бажаючи, можете записуватись в чергу. А зробити це, краще на нашому форумі, чи якимось другим засобом. Приблизний бюджет — 50-100 грн. з носу, в залежності від способу доставки.

На самому плоті треба переробити кріплення тенту, задума вже є, потрібно трубка Ø10-15 мм пів-метра довжини та пів-метра смуги 15х3 мм.

Більше фоток тут>>>>>

Share Button